Перевезення між хабами: чому схема «купив дешевше — привіз дорожче» не працює

Різниця цін між торговими вузлами справді є, і на перший погляд вона величезна. Відкриваєш список, бачиш товар, який в одному місці дешевший на двадцять відсотків, і думаєш: та тут же гроші лежать.

Ми теж так думали. Написали інструмент, який порівнює ціни по всіх п’яти вузлах, відсортували за маржею, взяли верхні рядки — і полізли перевіряти.

Де ховається помилка

Звичайний розрахунок бере найкращу ціну з кожного боку: найдешевший лот там, де купуємо, і найвищу заявку там, де продаємо.

Проблема в тому, що за найкращою ціною стоїть одна позиція, а не весь обсяг.

Щоб вивезти партію, доведеться скуповувати не за найкращою ціною, а йти вглиб стакана: наступний лот дорожчий, ще наступний іще дорожчий. І на іншому кінці те саме дзеркально: перші штуки підуть за доброю ціною, решта — за дедалі гіршою.

Ми переписали перевірку так, щоб вона проходила стакан по-справжньому: набирала потрібний обсяг лот за лотом на закупівлі й роздавала його заявка за заявкою на продажу.

Гарна маржа випарувалася.

Що показала перевірка

З усіх кандидатів, які мали вигляд прибуткових за найкращими цінами, після чесного проходу стакана не вижив жоден:

найкращий результат   −8,7 %
найгірший результат  −29,2 %
прибуткових маршрутів  нуль

І це ще без урахування зборів при виставленні ордерів, без часу на переліт і без ризику втратити вантаж дорогою.

Чому так, а не інакше

Бо цим займаються не лише люди.

Різниця цін між вузлами — найочевидніша можливість у грі. Її бачать усі, і на неї націлені автоматичні інструменти, які стежать за ринком постійно. Будь-який перекіс, що справді окупає переліт, вичищається за хвилини.

Лишається тільки те, що має вигляд вигідного: розрив у найкращих цінах за відсутності обсягу за ними.

Це загальне правило, і воно ширше за перевезення: усе, що починається зі слів «купити на ринку», уже кимось пораховано до тебе.

Коли перевезення все-таки працюють

Відкидати саму ідею не варто — вона робоча, просто не в такому вигляді.

Ти везеш своє. Здобув, накопав, налутав у дальньому регіоні — довезти до великого вузла майже завжди вигідніше, ніж продавати на місці. Тут ти не купуєш за завищеною ціною, ти просто змінюєш місце продажу.

Ти возиш за гроші. Кур’єрські контракти: хтось платить за доставку свого вантажу. Дохід передбачуваний, торгувати не треба взагалі, а ризик обмежений заставою.

Ти возиш рідкісне, а не ходове. Прибуток є там, де товар не відстежують автомати — вузькі ніші, малі обсяги, специфічні покупці. Але це вже не «схема», а знання конкретного ринку.

Що перевіряти, перш ніж летіти

Якщо все-таки хочеш спробувати конкретний маршрут — перевір три речі, і в такому порядку:

Перше: скільки штук стоїть за найкращою ціною. Відкрий стакан і подивись обсяг у перших рядках. Якщо там одиниці — ціна декоративна.

Друге: скільки йде за добу. Товар, який продається по три штуки на день, ти збуватимеш тижнями, навіть якщо ціна справедлива.

Третє: перерахуй на свій обсяг. Не «ціна А проти ціни Б», а «скільки я реально віддам за партію і скільки реально отримаю». Різниця між цими двома розрахунками і є та сама ілюзія, на якій тримається вся схема.

Підсумок

Ми витратили на цю перевірку кілька днів і не знайшли жодного прибуткового маршруту. Вважаю це добрим вкладенням: негативний результат заощадив і гроші, і місяці польотів туди-сюди з думкою «напевно, я щось роблю не так».

Не робиш. Просто схема не працює.