Руда: чому її майже ніколи не варто переробляти — і чому не можна возити нестисненою

Логіка підказує: руда — сировина, мінерали — продукт. Продукт має коштувати дорожче за сировину, інакше навіщо взагалі переробляти.

Ми перевірили це на живих цінах. Логіка не спрацювала.

Результат по всіх видах руди

Узяли сто тринадцять видів, у яких є ринкові дані. Для кожного порахували: скільки коштує партія рудою і скільки коштують мінерали, які з неї вийдуть — за виходу 63% і з урахуванням комісії станції.

Прибутковим виявився один.

Руда	Партія коштує	Мінералів на	Різниця
Kernite III-Grade	14 460	15 133	+4,7%
Jaspet III-Grade	27 570	26 261	−4,7%
Arkonor IV-Grade	301 200	272 571	−9,5%
Pyroxeres II-Grade	2 186	1 923	−12,0%
Veldspar II-Grade	1 075	944	−12,1%
Veldspar	1 118	899	−19,5%
Scordite	1 876	1 466	−21,8%

Сто дванадцять видів зі ста тринадцяти вигідніше продати рудою, ніж переробити. Причому розрив не копійчаний: по звичайному вельдспару — майже п’ята частина вартості.

Звідки береться мінус

Розберімо на найвідомішій руді — вельдспарі.

100 одиниць вельдспару  →  400 тритану  (за ідеальної переробки)
вихід 63%               →  252 тритану
252 × 3,57 ISK          =  899 ISK
мінус комісія станції   →  ще менше

а рудою ті самі 100 одиниць ідуть за  1 118 ISK

Усе впирається у вихід. Ти ніколи не отримуєш усі чотириста одиниць — частина губиться в процесі, і губиться неабияк.

Порахуймо поріг: за якого виходу вельдспар вийде хоча б у нуль?

Вісімдесят один відсоток. У звичайній станції з добре прокачаними навичками виходить близько сімдесяти. Такий вихід досяжний лише у власній споруді з профільним оснащенням — і то не в будь-якій.

Звідси практичний висновок: якщо ти переробляєш на станції, ти в мінусі завжди. Не інколи, не за поганих цін — завжди.

Хто ж тоді купує руду

Слушне питання: якщо мінерали з руди коштують дешевше за руду, хто взагалі її бере?

Беруть ті, у кого вихід вищий за вісімдесят відсотків. Великі об’єднання з власними спорудами, обладнаними під переробку. Для них економіка інша, і вони готові платити за руду ціну, за якої звичайному гравцеві переробляти безглуздо.

По суті, ринок руди влаштований так, що добувач продає сировину, а переробкою займається той, у кого є інфраструктура. Намагатися пройти обидві ролі самому — платити за це різницю у двадцять відсотків.

Тепер про стиснення — і це важливіше за все інше

Тут починається найцікавіше. Порівняймо звичайну руду і стиснену:

	Звичайний вельдспар	Стиснений вельдспар
Об’єм одиниці	0,1 м³	0,001 м³
Тритану зі 100 одиниць	400	400
Ціна за одиницю	~11 ISK	~11 ISK

Прочитай таблицю ще раз. Вихід мінералів однаковий. Ціна однакова. Об’єм відрізняється в сто разів.

Стиснення в EVE — не «ущільнення з втратами» і не хитрість із курсом. Це рівно та сама руда, що займає одну соту місця.

Що це означає на практиці

Візьмімо трюм на п’ять тисяч кубометрів — звичайний вантажний корабель.

нестисненою рудою  →  50 000 одиниць  →  приблизно     559 000 ISK
стисненою рудою    →  5 000 000 од.   →  приблизно  55 300 000 ISK

Той самий рейс. Різниця у сто разів.

Ринок це чудово розуміє. Поглянь на обіги: нестисненого вельдспару продається близько дев’ятнадцяти мільйонів одиниць на добу, стисненого — сто сімдесят один мільйон. У дев’ять разів більше. Усі, хто працює всерйоз, працюють зі стисненою.

А в продажу стисненого вельдспару зараз півтора мільярда одиниць. Це не обмовка — мільярда.

Що робити з цим знанням

Добув руду — не переробляй. Хіба що в тебе є доступ до споруди з виходом за вісімдесят відсотків. Різниця йде в мінус мовчки, без жодного попередження від гри.

Возиш руду — стискай. Стиснення нічого не відбирає: ні в ціні, ні у вмісті. Відбирає лише об’єм, а об’єм — це твій час у рейсах.

Купуєш мінерали — купуй мінерали. Не руду з розрахунком переробити. Тритан продається півтора мільярдами одиниць на добу, це найходовіший товар у грі — з глибиною стакана там усе гаразд, брати можна спокійно.

І загальне правило, яке ми вивели вже на третьому поспіль розборі: у цій грі будь-яка переробка одного на інше майже завжди збиткова. Модулі на мінерали — мінус. Руда на мінерали — мінус. Товар з одного вузла в інший — теж мінус.

Економіка тут влаштована так, що гроші платять не за переміщення речі між станами, а за те, чого на ринку фізично немає. Добути, виробити, привезти звідти, куди інші не літають. Усе інше ринок уже порахував до тебе — і заклав у ціну.

---

Перерахунок 27 вересня: стало ще гірше

Прогнали ті самі сто дев’ять видів руди за свіжими цінами. Висновок посилився до межі:

Місяць тому прибутковою була рівно одна руда — Kernite III-Grade із плюс чотирма відсотками. Тепер прибуткових немає взагалі. Верхівка списку виглядає так:

Руда	Партія коштує	Мінералів на	Різниця
Omber II-Grade	9 002	7 877	−12,5%
Crokite IV-Grade	514 100	432 826	−15,8%
Стиснений вельдспар II	1 173	909	−22,4%
Стиснений вельдспар	1 147	866	−24,4%
Scordite II-Grade	2 000	1 474	−26,3%

Звичайний вельдспар просів із −19,5% до −24,4%: руда подорожчала, а мінерали з неї — ні. Тритан, до речі, за місяць подорожчав із трьох ISK до чотирьох, але на підсумок це не вплинуло — ринок руди зростає швидше.

Що це змінює практично: нічого, крім того, що рішення стало ще однозначнішим. Переробляти руду на станції не можна. Продавати сировиною — можна і треба, причому зараз вигідніше, ніж місяць тому.

Єдине, що варто переперевірити самому — Omber. Мінус дванадцять відсотків за виходу 63% означає, що поріг безбитковості в нього близько 72%, а це вже досяжно в добре оснащеній споруді. Якщо в тебе є доступ до такої — Omber єдиний кандидат, решта однозначно мимо.